В залі засідань Тисменицької міської ради народний депутат України Ігор Фріс зустрівся з виборцями, представниками громадськості, посадовцями, депутатами місцевого самоврядування – нардеп прозвітував про свою роботу на екваторі депутатської діяльності, а також анонсував велике будівництво 2022 року в «краю Ворони й Бистриць», який медійники ще за інерцією називають «Тисмениччиною».
Нагадаємо, що позачергові вибори Верховної Ради відбулися в липні 2019 року, отже парламент дев’ятого скликання вже відпрацював принаймні два роки і чотири місяці.
Зазвичай, переймаючись українською політикою, співвітчизники більше реагують на скандали та суспільні негаразди, а менше звертають увагу на повсякденну роботу розважливого депутата.
Наведемо деякий фактаж зі звіту 48-річного Ігоря Фріса. 147 поданих законопроєктів (частина в співавторстві), 29 з яких (приблизно 20%) уже стали законами; десятки мільйонів гривень, виділених на округ з держбюджету – так коротко підсумував екватор своєї роботи у Верховній Раді та діяльності на 84 окрузі нардеп. Він розповів про свою законотворчу роботу та про ключові об'єкти, які вдалося профінансувати з державного бюджету.
Ігор Фріс зауважив, що за період своєї депутатської роботи отримав та опрацював 550 звернень громадян. Їхня тематика абсолютно різна, каже народний обранець: «Люди звертаються як стосовно допомоги, до прикладу, з прокладанням каналізації, так і з питаннями щодо змін до Конституції України»…
Депутат ділиться спостереженнями: часто користувачі соцмереж не вірять, що він відповідає людям особисто. (До речі, автор цих рядків сам переконався: так, відповідає особисто, а ще має добре почуття гумору й ерудицію).
Також Ігор Фріс наголосив на тому, що наразі в Україні завершується реформа децентралізації. А тому недавно його, як члена комітету з правової політики, залучили до експертної групи, яка буде розробляти зміни до Конституції України, що стосуються децентралізації. Вони окреслюють питання щодо адміністративно-територіального устрою, питання районів (повітів), міст державного значення та багато інших, на переконання Ігоря Фріса, потрібних і позитивних змін.
Нардеп нагадав, що, зокрема, у 2021 році для 84 округу з Державного фонду регіонального розвитку виділили 54 млн 626 тис. грн. Для громад колишнього Тисменицького району була виділена левова частка цих коштів – приблизно 32 мільйони. Йде мова про будівництво зданого в експлуатацію дитячого садка в Чорнолізцях, народного дому в селі Пшеничники,який ще цього року відкриють, і навчально-виховного комплексу (майбутнього ліцею) в Чукалівці, на який ще потрібно приблизно 20 млн грн.
Поряд з цим Ігор Фріс анонсував , що у 2022 році за кошти з ДФРР планують зреалізувати нові проєкти, які посприяють розвиткові соціальної інфраструктури в громадах:
1. Реконструкція футбольного стадіону по вул. Галицька, 55А в с. Ямниця (Ямницька ТГ)
2. Реконструкція з добудовою дитячого садка на вул. Січових Стрільців, 34 в селищі Лисець (Лисецька ТГ)
3. Реконструкція школи (2 блок) з добудовою приміщень шкільної майстерні та актової зали в с. Клубівці (Тисменицька ТГ).
Наразі цей перелік потребує ще остаточного затвердження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, зауважив нардеп. Ми уточнили в місцевих громадах, які роботи на цих трьох об’єктах мали б виконати. На стадіоні в Ямниці, що поряд з ліцеєм, і справді планують зробити докорінну реконструкцію з новими газоном, доріжками, роздягалками й трибунами; кошторис реконструкції – понад 40 мільйонів.
На запуск нового корпусу дитячого садку в Лисці «бракує» десь 22 мільйони. Наразі дитсадок тісниться в старій 1950-х років будівлі, де просто неможливо витримувати теперішні санітарні вимоги. Будівництво нового корпусу почали в 2014 році, але до програми держфонду регіонального розвитку цей об’єкт не включили. Впродовж кількох років з фінансуванням будівництва сприяв тодішній нардеп по 84-му окрузі Михайло Довбенко. Але з 2018 року фінансування припинилося. Роботи були на той час виконані на 70%. Якщо в Чорнолізцях більшу будову зробили «з нуля» за два з половиною роки, то було би фінансування – можна в Лисці впоратися до кінця 2022-го.
У Клубівцях торік демонтували старий дерев’яний корпус школи, а на його місці вирішили звести новий, що дозволить обладнати в школі не лише актовий зал, але відкрити дошкільні групи. Без врахування зробленого на реконструкцію потрібно 11 мільйонів.
***
У переліку результатів своєї роботи Ігор Фріс назвав також кількість виступів у залі ВРУ - 66 разів брав слово.. Також депутат додав, що провів 200 зустрічей з виборцями, в тому числі, і в онлайн форматі.
«Наша команда працює у громадах Тлумаччини, Тисмениччини, колишнього Галицького району та Бурштині. Тому є можливість дуже детально знайомитись з проблемами людей, потребами громад. Завдяки такій співпраці ми маємо змогу залучати кошти з державного бюджету на справді потрібні об’єкти», – наголосив Ігор Фріс. До речі, на зустріч в Тисмениці разом з Фрісом якраз були декілька представників цієї команди, серед них депутат обласної ради, голова постійної комісії з питань охорони здоров’я і соціальної політики Андрій Яворський, помічники, зокрема, Володимир Олійник, Віталій Вербовий, Сергій Островський, кілька депутатів так званої Івано-Франківської районної ради (серед них Андрій Рев’юк), двоє з трьох обраних депутатів Тисменицької міської ради – Петро (Степанович) Галига й Ольга Христан…
Окрім коштів з ДФРР за проектами в Пшеничниках, Чорнолізцях, Чукалівці, команда Ігоря Фріса також цього року залучила 30 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток громад. Про це ми детальніше писали раніше, зокрема, в газеті за 5 листопада). Здебільшого ці кошти пішли на закупівлю медичного обладнання для лікувальних закладів 84-го округу. Серед них: придбання медобладнання для центру первинної медико-санітарної допомоги в Ямниці та амбулаторії в Павлівці, встановлення кисневої станції в Лисецькій лікарні. Поряд з цим у селі Сілець, що в Ямницькій громаді, профінансували будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям поруч з місцевою школою, реконструкцію спортивного майданчика на території Лисецького ліцею, а в Старолисецькому ліцеї допіру завершується заміна дерев’яних віконних блоківна енергозберігаючі, придбали твердопаливні котли для ліцеїв у Лисці, Старому Лисці та Стебнику.
Виглядає на те, що наступного року нардеп готовий результативно працювати з Тисменицькою міською радою в питання «соцекономрозвитку». Про це він оголосив у залі в присутності голови міської ради Тетяни Градюк, акцентуючи, що передумова такої роботи – підготовлена та затверджена експертами проектно-кошторисна документація. Дещо конкретніше: він готовий сприяти залученню коштів на такий важливий для громади об’єкт, як каналізаційна система ( з водовідведенням) у Тисмениці. Також нардеп наголосив на тому, що готовий підтримувати із соцеконому проекти, які спрямовані на енергоефективність (утеплення інфраструктруних об’єктів, закупівля твердопаливних котлів тощо), адже таким чином громади поступово стають енергетично незалежними.
***
Серед своїх ключових законодавчих ініціатив нардеп називає вже ухвалені антирейдерські закони. «Раніше в Міністерство юстиції в рік надходило 500 скарг щодо незаконного заволодіння нерухомістю чи фірмами. Після ухвалення мого проекту закону таких звернень стало 20. В січні наступного року подаємо другий антирейдерський законопроект, тож сподіваюсь, що кількість таких скарг зменшиться», - сказав Ігор Фріс.
Також він підкреслив і на необхідності прийняття закону про суд присяжних, адже Україна - єдина країна, яка не має такого закону. А саме такий суд в результаті змагальності має вирішувати, винна людина чи ні. Йшла мова і про закпроект про мирових суддів, які мають обиратися громадами та бути підзвітними їм.
Щодо законопроекту про зброю, який нардеп уже втретє подав до парламенту, то він переконаний, що саме цей документ таки має шанс на життя. «Ми – єдина країна (і не тільки Європи – ред.), яка не має закону про зброю. Це дуже важливе питання, адже норми кримінального кодексу встановлюють кримінальну відповідальність за незаконне володіння зброєю відповідно до закону. А закону такого у нас немає. Тому людей за зберігання зброї в нас засуджують. Але невідомо, за якими правилами. Тому це має бути все чітко визначено відповідно до закону», - підкреслив Ігор Фріс.
***
У ході діалогу, яка займала більшість часу зустрічі, зачепили немало питань, які потребують окремого розгляду. Скажімо, проблема подальшого існування медичних закладів, відокремлення первинної медицини від так званої вторинної, яке порушив, зокрема директор Тисменицької міської лікарні Володимир Сендецький, загроза зникнення спеціалізованих диспансерів… Окремі блоки стосувалися користування землею (людськими паями) агрохолдингами; «нове щастя» підприємцям, яке нагряне з початку наступного року.
Звісно, звітну зустріч не оминули питання ремонту доріг у громадах. Відтак, Ігор Фріс наголосив на тому, що 145 км доріг місцевого значення наприкінці року передали Службі Автомобільних доріг в Івано-Франківській області. З такою ініціативою разом з Ігорем Фрісом виступили народні депутати Олег Марусяк, Едуард Прощук. Її підтримала Івано-Франківська обласна державна адміністрація та Міністерство інфраструктури. Так, вважають ініціатори, вдасться простіше проводити ремонти, оминаючи багаторівневу процедуру з запитами,клопотаннями тощо.
По 84 округу – це три дороги:
Озеряни-Рожнів (19 км – на ділянці Озеряни - Гончарів у колись Тлумацькому районі);
Тлумач-Лісна Тарновиця (18 км – на ділянці Тлумач-Старі Кривотули, зокрема, залежить на дорозі з Тлумача черех Колинці, Гринівці до Терновиці, а далі шість кілометрів через Нові Кривотули до державної траси Н 10 в Старих Кривотулах);
Залуква – Боднарів (3 км – на ділянці Залуква-Крилос колись галицького району).
«Чому ми вирішили так зробити? На сьогодні в нашій області відремонтовано близько 97% державних доріг. Тож бюджет можна використовувати на ремонт місцевих автошляхів. Це був пілотний проект. Зараз і інші області почали працювати за таким взірцем», – каже нардеп.
Він озвучив, що на ремонт місцевих доріг, які передані в Укравтодор, на Прикарпатті передбачено 457 млн грн дорожнього фонду. Перед головами громад стоїть завдання подати перелік доріг, які вкрай потребують ремонту. Їхня протяжність має становити приблизно 5 км. Обов’язковою умовою є співфінанасування у розмірі, як мінімум, 10% від вартості дороги.
Володимир Заник, газета "Вперед"
