Автор законопроекту 4335 «Про обіг цивільної вогнепальної зброї та боєприпасів до неї» народний депутат України Ігор Фріс розвінчав шість найпоширеніших міфів щодо нього.
1. Пістолет зможе купити будь-хто і будь-де.
Реальність - купити короткоствол можна буде виключно у ліцензованих магазинах і виключно особам, яким більше 28 років; які мали протягом 5 років зареєстровану нарізну або гладкоствольну зброю, пройшли навчання та здали іспит; не мали адмінштрафів протягом року навіть за неправильна паркування.
2. Легалізація зброї призведе до її масового застосування під час сварок та побутових конфліктів.
Реальність - зараз в Україні на руках до 3 млн (!) одиниць зброї, яка ніде не зареєстрована. Досі жодним чином масового застосування не виникало.
З моменту дозволу короткоствольної зброї падіння злочинності відбулося в:
Естонії - на 80 %, Молдові - на 50 %, Польщі - на 34 %, країнах Балтики - на 40 %, Словенії - на 50 %.
Число вбивств у всіх випадках зменшилося майже однаково – на 20–22 %.
3. Закон фактично дозволяє носіння, адже власник може сказати, що іде в тир, маючи при собі зброю на вулиці.
Реальність - у законі розрізняють носіння та транспортування зброї. При транспортуванні зброя розряджена, знаходиться у чохлі або кейсі.
Носіння зброї - заборонено!
4. Вінчестер краще за пістолет захистить твоє життя вдома.
Реальність -звісно, але смертей від цього стане більше. Це стосується як нападника, так і власника зброї. Час на спорядження та застосування вінчестера в 4-5 разів більший, ніж пістолета, а смертельна дія короткостволу значно менша.
5. Злочинці отримають зброю.
Реальність -злочинці і так завжди мають зброю. Дозволена вона чи заборонена – грабіжнику байдуже, він завжди знає, де її купити і має на це гроші. Правопорушник не піде на злочин із законною та зареєстрованою на нього зброєю.
6. Нам не потрібен закон про зброю - нас захистить поліція.
Реальність - поліція захищає громадський порядок. А захист вашого життя та життя ваших рідних дуже часто залежить саме від ваших дій.
Це зрозуміли в Швейцарії у 1997, в Німеччині - в 1891, Фінляндії - в 1991, Ізраїлі - 1949, Естонії - в 1995, Молдові - в 1994.