Закон про ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні запрацював з 1 липня. Тож землю тепер можна продавати та купувати.
Що варто зробити вже зараз, аби не втрати свою землю та отримати якомога більше від її продажу?
Народний депутат України Ігор Фріс зазначає, що питання земельного законодавства закономірно дуже чутливе у суспільстві і люди хвилюються, що ж вони отримають за землю, яка їм належить, і як правильно діяти, аби не втратити своє.
«В багатьох ця земля "неоформлена" . Тож найперше рекомендую людям зробити на себе державну реєстрацію права на земельні ділянки с/г призначення, оформити договори оренди землі, якщо вони є.
Це потрібно зробити і орендарям. Адже, згідно із законом, якщо власник землі захоче землю продати, то орендар, який вкладав у неї свої кошти і сили , якщо в нього буде зареєстрований договір оренди, має першочергове право на купівлю землі. Звісно, на тих умовах, на яких власник її вирішить продавати. Якщо ж його право не буде зареєстроване, то він втратить цю землю», - підкреслює Ігор Фріс.
Також народний депутат рекомендує не поспішати з продажем землі. Адже найвірогідніше, каже він, ціна цього нерухомого майна буде зростати. На сьогодні в Україні її середня ринкова вартість за гектар становить півтори тисячі доларів, натомість у країнах Європи ця цифра , як мінімум, вдвічі більша.
Ігор Фріс також зауважує, що після відкриття ринку землі 1 липня, скоріш за все, не очікується великого латифундистського руху. Адже в законі передбачені запобіжники: обмеження кількості в одні руки( не більше 100 га ), серйозні вимоги до набувача землі щодо того, хто саме може купувати та до походження коштів, за які він купує землю.
«Перших два з половиною роки купувати землю мають право виключно фізичні особи. З 2024 року це зможуть робити і юридичні особи. А іноземці зможуть купувати землю сільгосппризначення лише тоді, коли це питання українці погодять на референдумі», - підкреслив нардеп.
Ігор Фріс також зауважує, що не голосував за прийняття закону про обіг земель с/г призначення. Мотивує це тим, що документ не є безспірним і не закриває прогалин, зокрема, щодо можливості накопичення банками великої кількості земель. Тож сподівається, що народним депутатам вдасться внести зміни щодо цієї позиції.